Опис досвіду

             Шкільний музей як освітнє середовище на уроках історії

 Розглядаючи шкільний музей як інтегроване, інформаційне, освітнє середовище,   пропонуємо методи, форми  і прийоми роботи, які можуть органічно включатися в уроки історії та позаурочну роботу.

Здійснювати навчальну, дослідницьку діяльність у шкільному музеї дозволяють музейні уроки, організована робота з музейним експонатом, екскурсії, позакласна робота. Враховуючи особливості пізнавальної сфери та психічний розвиток дітей, для різних ступенів навчання проводяться музейні уроки.

   Найефективнішими формами  музейних уроків є нетрадиційні:

     інтегровані уроки, засновані на між предметних зв’язках;

     уроки у формі конкурсів, турнірів, вікторин;
     уроки мудрості, мужності;

     уроки комунікативної спрямованості: усні журнали, диспути, семінари;

     уроки – ділові ігри, рольові ігри, дидактичні ігри.

Особливе місце в освітньому середовищі шкільного музею набуває дослідницька діяльність учнів з музейними експонатами. Щоб її активізувати,  використовуємо такі форми роботи:

  1. Словесні форми, які спрямовані на отримання основної інформації.

  2. Наочні форми засвоєння навчального матеріалу, які пов’язані з використанням наочного приладдя. Оформлено пересувні виставки, які можна винести з музею та використати на уроках як наочний матеріал.

  3. Практичні форми оволодіння матеріалом на основі вправ, самостійних завдань, практичних робіт.

    Значимі для організації дослідницької діяльності школярів з музейними експонатами, такі методи:

1.     Метод мандрівки у минуле. Цей метод доцільний у середній ланці навчання, коли діти за допомогою музейних предметів уявляють світ очима людини з іншого часу.

2.     Метод моделювання дозволяє учням провести музейне дослідження за допомогою побудови ситуацій, подій, явищ, активізуючи свою уяву.

     3. Метод проектів сприяє творчій самореалізації особистості  учнів,             розвитку їх інтелектуальних і фізичних можливостей, вольових якостей і творчих здібностей у процесі створення нового результату діяльності, який має об’єктивну та суб’єктивну новизну і практичну значимість. Також ефективними вважаємо наступні навчальні дії у дослідженні експонату :

      -  Ставити питання. Для чого цей предмет? Хто його використовував? Він         справжній чи це копія?

-         Спонукати до міркування, пропонуючи можливі вірні варіанти відповіді;

-         Пов’язувати і порівнювати  нову інформацію з існуючими знаннями;

-         Порівнювати предмети  з різних історичних епох.

В організації роботи учнів з експонатами ми бачимо два завдання: розвивати дослідницькі здібності і стимулювати уяву дитини. Тому що пропонуємо експонат не як факт, а  як свідчення і пропонуємо самостійно відповісти на питання: чи справжній це предмет? Для чого він використовувався? Чому ти так думаєш?  Завдання можна ускладнити, запропонувавши декілька схожих за функціями предметів, у яких виділити схожі та відмінні риси, а також розташувати їх у хронологічному порядку.

Прикладом такої форми роботи може бути наступне завдання,  учням  пропонуються рубель, чавунні праски  різних розмірів кінця ХІХ ст., електричні праски 70-х років ХХ ст., праска сучасна. Школярі мають порівняти предмети, виділити спільне та відмінне, а також розташувати предмети у хронологічному порядку. Таке завдання виконувалось як індивідуально, так і в групі, при цьому слід зазначити, що групова робота виявилась більш ефективною, бо сприяла встановленню діалогу всередині групи, обговоренню, відстоюванню своєї точки зору.

Екскурсія – це одна з найбільш поширених і традиційних форм роботи з музейною експозицією та окремими експонатами і передбачає, як правило монологічну мову екскурсовода. Але  при включенні  елементів екскурсії  в урок,  монолог учителя повинен бути  зведений до  мінімуму, постійно перериватися  зверненнями до дітей, спонукати учнів самостійно знаходити відповідь на поставлене запитання. Пропонуємо алгоритм проведення екскурсії в шкільному музеї:

- Зав’язка екскурсійного сюжету, як правило, аналогічна способам створення проблемної ситуації. ЇЇ завдання зацікавити , виявити протиріччя, створити ситуацію мозкового штурму, атмосферу таємниці, загадки.

- Розгортання  екскурсійного сюжету. Використання музейних ігор, самостійного пошуку, дискусій та інших методів  активної  взаємодії.

- Розв’язка сюжету. Обговорення екскурсії, почуттів, переживань, думок. Спільна дискусія, актуалізація засвоєної інформації.

 - Організація творчої  діяльності, у  тому  числі, художньої  - малювання, аплікації, виготовлення української народної іграшки з тканини, тіста, соломи.

   Спонукати до активного дослідження учнів під час екскурсії можна завдяки розробленим путівникам з інтерактивними та творчими завданнями.